Емоційна незрілість та залежність

Залежна особистість, тобто особистість із залежним мисленням, безумовно неспроможна повноцінно розвиватися, особливо у емоційної сфері.

Причини та ознаки емоційної залежності

Найчастіше залежна людина страждає від тунельного світосприйняття, коли над особистістю тяжить якась надцінна ідея, що обмежує світогляд. Лише потурання цієї ідеї викликає у залежного позитивні емоції, тоді як решта життєвих цінностей, об’єктивно важливіші, хіба що, випадають з уваги, немає сенсу і викликають роздратування.

Звідси звані амбівалентні емоції: дуже добре, чи дуже погано. Ейфорія змінюється депресією та навпаки. Керувати цими перепадами людина виявляється не здатна і страждає від такої нездатності насамперед вона сама.

Логічно, що коли людина не може в тверезості досягти стану душевного спокою, а тим більше радості, веселощів, ентузіазму — то, спробувавши психоактивну речовину, чи то алкоголь, чи наркотик, і відчувши різке підняття настрою, вона відразу виробляє звичку викликати в себе ці приємні бажані емоції таким легким шляхом. Цим він ускладнює проблему, тому що зупиняє свій емоційний розвиток, не вчиться бачити існуючі шляхи досягнення цих бажаних емоцій.

Адже всі вони, емоції, закладені в кожній особі однаково і доступні спочатку.

Потрапляючи в психоемоційну залежність від зовнішніх факторів, людина пригнічує свою здатність повноцінно відчувати емоції взагалі, стає нездатною адекватно реагувати на навколишній світ. Часто це відчувається ним як порожнеча, заціпеніння, апатія, байдужість і навіть безвихідь.

При цьому, підтверджуючи написане вище, емоції у такої людини нікуди не зникають, а просто накопичуються в той час, поки вона їх не помічає, не розпізнає. І, накопичившись, змушують людину діяти без усвідомлення, що саме ним керує на той момент. Після такого вибуху знову настає беземоційний стан.

Наслідки емоційної незрілості

Основні труднощі, які відчувають емоційно незріла людина, можна навести у вигляді списку. Це:

• емоційна вразливість і схильність до впливу чужих емоцій, коли людині, як би, нав’язують емоції з боку;
• нездатність виконувати дії під впливом емоцій, коли поєднуються емоції оціночні та діяльні, свої та чужі, що заважає мислити конструктивно;
• нерозуміння причин, які викликають ті чи інші емоції. Які думки викликали емоцію;
• невідповідність сили емоції та значущості явища, що викликало емоцію;
• хаотичність емоцій, коли людина неспроможна розрізняти і визначати емоції і відчуває у своїй якусь невизначену збудженість, напругу.

Поведінка емоційно незрілої людини

Людина, яка страждає від своєї емоційної незрілості, природно, не може повноцінно функціонувати і в суспільстві, адже крім нездатності контролювати свій власний емоційний стан, вона також не вміє адекватно сприймати оточуючих, постійно критикує, не реагуючи при цьому на критику у свій бік, будучи завжди впевненим у своїй правоті та вимагаючи від оточуючих виключно рівнозначного ставлення до себе.

Така особистість — егоїстична, нетерпляча до чужої думки, шкодує себе, звинувачує інших у своїх невдачах і перекладає свої недоліки, намагається змінити світ, уникаючи відповідальності за свої ж вчинки. Емоційно незріла людина часто хвалиться, ставить себе в приклад, паралельно демонструючи хибну сором’язливість, не вміє програвати, заздрить, поводиться дріб’язково. Він почувається відокремлено, гордо, не ділиться зі світом тим, що має і не вважає, що може отримати щось корисне для себе, не визнає необхідності бути терплячим до людей, не враховує різні можливості кожної людини. Він дратується, не вміє вислухати чужу думку і зло реагує на зауваження.

Початок вживання психоактивної речовини з подальшим формуванням залежності — це той вік, коли особистість зупиняється у своєму емоційному розвитку. Тобто, якщо молода людина почала систематично зловживати алкоголем у старших класах, то через десятиліття вона залишається на рівні підлітка. При спробах припинити вживання залежної стикається зі своєю незрілістю лоба в лоб і, будучи емоційно не готовим до тверезого життя, швидко повертається до вживання.

Рекомендації щодо лікування емоційної незрілості

• поділ емоцій з їхньої корисності, поділ емоцій, що ведуть до дій та оціночних емоцій;
• ведення щоденника самоаналізу, щоденника емоцій, зв’язування емоційних переживань зі схожими переживаннями у минулому;
• допереживання емоцій (опис емоцій у листі, вимовляння емоцій ненатхненному предмету);
• ведення словника емоцій, коли емоційний стан описується через фізичні відчуття чи думки;
• малювання або інше художнє вираження емоцій (танці, музика, йога).

Тільки звертаючись до своїх почуттів, людина може побачити справжню причину тієї чи іншої своєї поведінки.

Через залежність у особистості формуються деякі бар’єри, що заважають розуміти емоції оточуючих і заважають бути зрозумілим. Аналіз почуттів показує справжній позитивний намір кожної дії та думки і завдяки цьому людина може вибрати інший, ефективніший метод досягнення цього позитивного наміру.

На жаль, людина із залежністю найчастіше виявляється не здатна до такого більш-менш тривалого самоаналізу, який дозволить тверезо оцінити стан справ. І ця нездатність викликана саме залежністю від речовини, як наслідком залежного мислення, що зупинилося одного разу в розвитку.

При спробах самостійно розібратися в собі і натикаючись на перші труднощі, залежний прагне повернутися назад у свою зону комфорту, спотвореного сприйняття.

Тому стороння кваліфікована допомога на перших етапах одужання вирішально важлива. Це і робота з психотерапевтом, і групові заняття, і як терапія, що об’єднує всі ці сфери, — реабілітація в центрі допомоги для залежних.