Алкогольна полінейропатія: соціально-психологічна реабілітація в центрі “На Грані”

Що таке алкогольна полінейропатія та які її симптоми?

Серед людей, що страждають на алкогольну залежність, алкогольна полінейропатія зустрічається у майже 70% хворих.

Ця патологія проявляється у зниженні чутливості нервових закінчень, тобто пошкоджень периферичних нервів (нервових закінчень кінцівок) внаслідок тривалого токсичного впливу алкоголю на обмінні процеси організму. Проявляється у вигляді поколювання в кінцівках. На пізніх стадіях алкогольна нейропатія викликає такі розлади, як слабкість та спазми м’язів, порушення або відсутність рефлексів, неконтрольовані скорочення м’язів, частковий паралич, втрата відчуття положення тіла, руху, вібрації, болю та температури, порушення координації. Захворювання небезпечне також тим, що може виникнути внаслідок лише разового зловживання алкоголем.

Наслідки вживання спиртного, які спричиняють розвиток алкогольної полінейропатії:

• страждає імунна система, що в свою чергу призводить до появи антитіл, які руйнують саму нервову тканину;
• етанол порушує роботу печінки, внаслідок чого вона не виводить токсини з організму, які отруюють зокрема і нервову систему;
• нестача вітамінів групи В, які є необхідними для нормального функціонування нервової тканини;
  ускладнення проходження нервових імпульсів від головного мозку до кінцівок.

Види та типи алкогольної полінейропатії

Алкогольна полінейропатія, залежно від розвитку та перебігу хвороби буває хронічною або гострою. При хронічній формі розвиток хвороби розтягується на період строком більше року. При гострій формі хвороба розвивається протягом одного місяця.

Також дане захворювання поділяють за типом ураження організму. За такої класифікації алкогольна полінейропатія поділяється на форми: сенсорну (коли в ступнях і долонях хворого знижується чутливість до болю і температур); рухову (супроводжується ускладненням згинання і розгинання суглобів нижніх кінцівок (ступнів і пальців), порушення ахіллового рефлексу, спостерігається також атрофія мязів ніг); змішану (обєднує в собі дві вищевказані форми, спостерігається параліч і атрофія м’язів кистей і ступнів, гіпотонія); атактичну (порушується координація рухів, знижується чутливість кінцівок, сухожильний рефлекс відсутній, хитка хода, оніміння в ногах).

Як виявити алкогольну полінейропатію?

Діагностика алкогольної полінейропатії – досить складна процедура, спрямована на те, щоб виявити, наскільки уражений нерв, нейрон та мязи. Вона включає в першу чергу електронейроміографію (ЕНМГ), а у складних випадках біопсію нервових волокон. Дане захворювання може проявитись як після тривалого вживання спиртного довгий час, так і одразу після запою.

Лікування ж включає обовязкову повну відмову від алкоголю та дотримання спеціального раціону харчування з підвищеним вмістом вітаміну В. Серед препаратів використовуються в першу чергу антигіпоксанти, антиоксиданти і анальгетики. Таке медикаментозне лікування спрямоване на відновлення роботи уражених нервових волокон, покращення мікроциркуляції крові та провідності між нервом і м’язовою тканиною. Також знімається больовий синдром. При лікуванні алкогольної полінейропатії використовують також антидепресанти, протисудомні препарати та мазі місцевої дії. Окрім медикаментозного лікування застосовують також фізіотерапію, як, наприклад, магнітотерапія і електоростимуляція, масаж, лікувальна фізкультура, голкорефлексотерапія та лікування грязями.

Стадії алкогольної полінейропатії

Розвиток алкогольної полінейропатії не має чітко виражених стадій, але можна виділити наступні, властиві для будь якого захворювання:

1. Початкова стадія, на якій у хворого зявляються перші неспецифічні скарги;
2. Прогресуюча стадія, де симптоми захворювання нарощуються;
3. Стаціонарна стадія: тут можна спостерігати у пацієнта розгорнуту клінічну картину хвороби.

Зворотній розвиток: можливість позитивної динаміки протікання хвороби досягається завдяки своєчасної терапії та повної відмови пацієнта від вживання алкоголю.

Нагадаємо, що на початкових стадіях захворювання пацієнт не може чітко сформулювати свої скарги, оскільки, наприклад, оніміння, дискомфорт і болі в мязах кінцівок, які локалізуються в стопах і кистях, мають зникаючий характер. А вже на пізніших етапах, коли ці відчуття охоплюють всю кінцівку, крім цього спостерігається порушення роботи внутрішніх органів та психічні порушення.

Приведемо перелік основних скарг/симптомів алкогольної полінейропатії:

• чутливість кінцівок знижена, або підвищена;
• напруга гомілкових м’язів;
• болі у нижніх кінцівках, що супроводжуються судомами;
• ослаблення м’язів кінцівок (симетричне або одностороннє) із різкою атрофією;
• порушення координації, ходи;
• поява виразок трофічного типу на нижніх кінцівках;
• мармуровість та посиніння шкіри ніг;
• сухість і лущення шкіри;
• підвищене виділення поту при ході.

Вкотре зазначимо, що алкогольна полінейропатія може проявлятись у вигляді різноманітних парезів (ослаблення мускулатури) і супроводжуватись аритмією, брадикардією та підвищеним потовиділенням, тому для виявлення причини захворювання пацієнту необхідно своєчасно пройти діагностику, оскільки ряд патологій має схожу симптоматику.

При запущеній формі алкогольна полінейропатія може спричинити ряд серйозних порушень роботи організму, серед яких: серцева, ниркова або печінкова недостатність, зниження або втрата зору, психічні епілептиформні розлади, алкогольна деменція.

Як лікувати алкогольну полінейропатію?

Нажаль вчасне звернення до лікаря пацієнта з алкогольною полінейропатією – досить рідкісне явище, тому порушення, викликані хворобою найчастіше набувають незворотнього характеру. А оскільки хворій на алкоголізм людині взагалі важко визнати свою проблему – залежність – її варто направити в спеціальний реабілітаційний заклад, де вона пройде комплексну терапію з позбавлення від алкогольної залежності.

Таке лікування включає в себе детоксикацію (очищення організму); медико-соціальну реабілітацію (пацієнту окрім медикаментозної допомоги надають також послуги психолога); соціально-психологічну реабілітацію, та соціальну адаптацію (профілактика майбутніх зривів, укріплення мотивації до здорового способу життя, відновлення втрачених цінностей та соціального статусу).