Арт-терапія – ефективний метод лікування залежності

Дана стаття – про такий вид допомоги людям у позбавленні від залежностей, як терапія через мистецтво.

Формування залежностей

Перш за все, необхідно відзначити, що будь яка залежність – наркотична, алкогольна, чи ігроманія – це хвороба, в першу чергу, психоемоційної сфери людини, оскільки, незалежно від виду хвороби, симптоми у кожного такого пацієнта однакові і стосуються саме розладів психіки і поведінки.

В основному це особистісні страхи і комплекси, низька самооцінка і недовірливість, гіперчутливість, емоційна незрілість і, як наслідок, спотворене світосприйняття.

Всі ці чинники призводять до того, що людина у процесі дорослішання виявляється нездатною сприймати оточуючу реальність адекватно, долати найменші труднощі, розвиватись у соціумі, не втрачаючи при цьому душевний спокій і емоційну рівновагу. Тому, вона природно намагається створити собі зону комфорту, де почуватиметься захищеною, реалізованою, а головне – впевненою.

Очевидно, що швидкий ефект у досягненні такої впевненості, який дають психоактивні речовини, одразу стає зручним і так формується залежність. При цьому людина залишається на тому ж рівні психоемоційного та інтелектуального розвитку, на якому вона знаходилась від самого початку потрапляння її в залежність і протягом усього її строку.

Людина таким чином ніби закривається від реального світу і починає жити в ілюзії, вихід з якої стає все більш болісним із розвитком залежності, яка, в свою чергу, переходить вже також і у фізіологічну сферу.

Часто в цьому і криється основна проблема невдалих спроб позбавитись від алко/нарко/ігроманії – у лікуванні її фізіологічних проявів, тоді як справжня причина криється у психологічній сфері.

Що таке арт-терапія?

Найголовнішим, вирішальним моментом, з якого починається одужання, є усвідомлення самою людиною, що саме психологічна складова і призвела до бажання «втекти» від реальності і заховатись за викликаними штучно емоціями.

Виявити цю складову, звичайно, набагато важче, ніж поверхневі фізіологічні симптоми. На це і спрямована дана практика – арт-терапія –  як спроба створити для залежної людини умови, достатньо комфортні, які б викликали у неї такі ж яскраві емоції і спокій, які викликає залежність, налаштували б на глибокий і відвертий самоаналіз, абстрагуючись на цей час від оточуючого світу.

Терапевтична роль арт-терапії полягає у вираженні людиною своїх почуттів, чого якраз і прагне кожен залежний, але «нездоровим» шляхом – зміненням своєї свідомості за допомогою психоактивних речовин.

А завдяки, наприклад, малюванню, такий хворий привчається до природнього самовираження.

Методи лікування за допомогою арт-терапії

Особливо корисна методика на початкових етапах одужання від залежності, коли людина не може розкритись вербально, на групі чи навіть в індивідуальній розмові.

В той же час психолог арт-терапевт може цілком повноцінно співпрацювати із залежним на основі його художніх робіт, розуміти, що відчуває клієнт. Сам по собі творчий процес вже чинить благотворний, позитивний вплив, незалежно від того, чи має людина здібності до того ж малювання, чи ні.

Навіть краще, коли таких здібностей у залежного немає – так він краще прогресуватиме у дослідженні власного Я і, відповідно, у виявленні істинних причин залежності.

До того ж такі заняття в реабілітаційних центрах проводяться у групі, коли кожен учасник ділиться думками з приводу роботи іншого учасника, і працює так званий «зворотній зв’язок», завдяки чому клієнт ніби отримує колективну допомогу.

З наукової точки зору сприятливий психологічний ефект арт-терапії полягає також у її функції феноменології – філософський термін, що означає дослідження структур свідомості, як вони переживаються (відчуваються) від першого лиця. Тобто, людина аналізує свою власну свідомість, своє сприйняття.

Спектр інструментів арт-терапії – від будь яких натуральних чи штучних матеріалів (глина, метал, дерево, пластик) – до олівців, фарб, крейди та інших засобів творчості.

Рекомендується працювати з тим, з чим людина раніше не працювала взагалі, при цьому у послідовності від технічно легшого  – до важчого. А серед самих видів арт-терапії:

• Малювання;
• Танцювальна терапія;
• Музикотерапія;
• Ігротерапія;
• Казкотерапія;
• Маскотерапія;
• Драмотерапія;
• Етнотерапія;
• Кольоротерапія;
• Куклотерапія;
• Оригамі;
• Фототерапія.

Кожна арт-робота – це вже готовий матеріал для опрацювання в реальності. Тобто, клієнт переносить свій внутрішній стан, свої емоції – на матеріал, з яким працює.

А отже – в матеріальний світ, де спеціаліст-психолог зможе дати вже конкретні рекомендації, як вийти з проблеми, яку у звичайній розмові людина сформулювати не здатна.

Цілі арт-терапії

Часто буває і так, що залежна людина по причині тієї шкоди, яку нанесла залежність її інтелектуальній сфері та психоемоційному здоров’ю буває просто неспроможна визначити ту чи іншу емоцію, яку вона переживає, навіть назвати її. І тут арт-терапія виступає чи не єдиним способом допомогти їй це зробити.

Наведемо перелік основних завдань арт-терапії, це:

• вирішення будь-яких внутрішніх чи міжособистісних конфліктів;
• розв’язка запитань без відповідей;
• вихід з кризи, зі стресу та пошук власних ресурсів;
• психоемоційне «вивільнення» думок, емоцій, почуттів;
• загальне полегшення і покращення психологічного стану;
• виявлення психологічної травми;
• позбавлення від психосоматичних та невротичних розладів;
• досягнення поставлених цілей;
• підвищення самооцінки;
• позбавлення від тривожного розладу і депресії;
• покращення навичок спілкування;
• усвідомлення власних бажань, цілей і потреб;
• подолання ніяковості;
• гармонізація психічного стану.

На заняттях з арт-терапії людина з проблемою створює певний образ. Далі за допомогою спеціаліста цей образ коригується, змінюється, перетворюється із негативного на позитивний, що відбивається на внутрішньому стані клієнта, змінюючи його.

На останок додамо ще один важливий аспект на користь арт-терапії – це позбавлення залежної людини ілюзії про «унікальність» своєї проблеми, а, отже, пришвидшення одужання від самої залежності.