Чим небезпечні соціальні мережі?

Сфера впливу залежність від соц. мереж

Проблема залежності сучасної людини від соціальних мереж хоч і не лякає, але, як мінімум, вона вже існує і помітно впливає на життя такого залежного.

Порівняно з ігроманією така залежність не призводить до фінансових втрат та кредитів. Соціальні мережі, звісно, не викликають і фізіологічних порушень мозку чи інших органів людини, чого призводить наркотична залежність чи алкоголь.

Головний вплив такого розладу – його назва: це соціальна сфера життєдіяльності.

А оскільки цих сфер не так багато, лише чотири:

• біологічна;
• психологічна;
• соціальна;
• духовна.

Тому не можна применшувати значення кожної з них. Відомо, що психоемоційний стан людини може безпосередньо впливати на її фізичне здоров’я, це називається психосоматикою. Коли гострі емоційні переживання викликають такі захворювання, як гіпертонія, діабет, виразка і рак.

Роль соціуму в житті людини – визначальна, тому що сама людина – істота соціальна і для комфортного життя та саморозвитку їй завжди потрібна «зворотний зв’язок» від оточуючих, від суспільства.

Наведемо приклад на Піраміді Маслоу, де ієрархія людських потреб структурована у формі піраміди і перший, нижній рівень – це потреба у безпеці, воді та їжі, а останній, верхній – це якраз суспільне визнання.

З цього ж малюнку, піраміди, випливає, що для того, щоб досягти цієї найвищої мети, людині необхідно реалізувати всі попередні потреби, одна з яких, наприклад, самореалізація.

Це означає, що з громадського визнання треба бути, як мінімум, самостійною і самодостатньою особистістю. І тут проявляється найпідступніший прийом залежності від соціальної мережі, поряд зі швидким задоволенням, ейфорією та відчуттям повноти життя, яке дає наркотик – це відчуття власної важливості в соціумі без зусиль, без проходження необхідних етапів становлення особистості. Такий своєрідний “маскарад”, де учасники не можуть знати нічого одне про одного.

Причини розвитку та симптоми залежності від соціальних мереж

У соціальних мережах часто можна простежити реальні, а не віртуальні вади суспільства, особливо в тих самих споконвічних темах для суперечок і конфліктів:

• політика;
• релігія;
• подружні стосунки.

Наприклад, під якоюсь статтею на одну з вищезгаданих тем розгорається дискусія, яка спочатку виглядає як обмін коментарями та репліками. І після невеликої кількості часу таке листування переростає у конфлікт, причина і тема якого вже абсолютно не пов’язана з темою тієї самої дискусії на початку статті.

Одні користувачі шалено лаються, ображають один одного, переходять на особистості. Інші обирають ролі суддів та критикують взагалі всіх учасників. Треті стають «спостерігачами» і ставляться до того, що відбувається поблажливо, з іронією і сарказмом, проте продовжують уважно стежити за процесом.

Все це підігріває приховані позиви людини до марнославства, показушності, бажання бути правим, що ніяк не сприяє саморозвитку особистості, як одиниці суспільства, а лише, навпаки, підживлюють штучне «Его», брехливе саме собою.

Ще один стимулюючий фактор соціальної мережі – це віртуальний «авторитет» користувача: кількість друзів, передплатників, позитивних оцінок публікованого матеріалу, відгуки та коментарі під його постами. Це також відчутно підвищує почуття власної важливості та дух суперництва. Проблема в тому, що таке бажання бути популярним, часто перекриває усвідомлення «навіщо».

Звідси – маса користувачів раннього шкільного віку, людей із ще не сформованою емоційно, духовно, соціально та етично особистістю, які використовують будь-яку можливість підвищити цей свій соціальний рейтинг, хоча б в інтернеті, не дбаючи при цьому ні про призначення, ні про наслідки своєї діяльності.

Небезпека соціальних мереж

Чи не найсильнішим мотивом, що штовхає на зловживання соціальною мережею, є бажання реалізувати своє особисте життя, завести стосунки.

Перевага такого спілкування на перших етапах знайомства, як і у звичайному листуванні – у «відстрочці» відповіді, коли є час подумати, порепетирувати, уявити реакцію співрозмовника, перечитати своє повідомлення, навіть порадитися з кимось. Все це допомагає створювати бажаний образ у сприйнятті особи, що цікавить. Але тут і небезпека: такою грою в «кращого себе» можна захопитися, і при живому спілкуванні не виправдати чужих очікувань. Одночасно є ризик, що інша людина також грає роль.

Процес цей захоплює настільки, що справді перетворюється на залежність і людина довгі місяці віддає перевагу віртуальному флірту зустрічі в реальності, втрачаючи основний сенс такого спілкування: на перше місце виходить смартфон, який завжди під рукою і в якому завжди є доступ до людини, яка нехай навіть віртуальна. .

Низькі навички спілкування легко компенсуються широким набором символів і смайлів, що несуть певний контекст.

Через війну залежний стає ще замкненим і неадаптованим.

Мережа надає можливість заробітку, переважно у торгівлі, що неспроможна не залучати сучасного споживача. Адже такий онлайн-продавець не оплачує, наприклад, оренду приміщення під свій магазин і має багато інших фінансових переваг, відповідно, у нього і нижча ціна, і каталог товарів, що оновлюється в реальному часі, і постійний зв’язок із клієнтом. Зворотний бік такого шопінгу той самий, що у будь-якому іншому інтернет-спілкуванні – без реального контакту з людиною, унаслідок чого той самий товар з онлайн-магазину може бути зовсім іншого якості.

Звичайно, безглуздо демонізувати соціальні мережі як явище, адже цей новий вид комунікацій сприяє прогресу у багатьох сферах діяльності людини, професійних насамперед: той самий миттєвий обмін інформацією між фахівцями різних областей. Залежність від соцмережі вказує на те, що у людини є психологічні проблеми зі спілкуванням у принципі. Це страхи, комплекси, недовірливість, невпевненість, одним словом, незріле мислення. Відповідно, за допомогою онлайн спілкування така людина їх компенсує.

Тому, як і в будь-якому розладі психіки, треба дивитися в корінь і якщо людина явно проводить занадто багато часу в мережі – слід шукати причини в дефектах характеру, світогляді, не соромитися звертатися за консультацією.