Наслідки вживання метадону

Історія виникнення метадону

Метадон використовується для лікування героїнової залежності з 1960 -х років. З початку 2000-х років він використовувався як альтернативний препарат для лікування хронічного болю. Вважається більш безпечним, ніж інші опіоїдні препарати, метадон став стандартним засобом лікування цих станів.

Однак безпека метадону постала під сумнів останніми роками. Дані свідчать про посилення використання метадону для незаконного вживання, і можуть виникнути проблеми при тривалому застосуванні навіть для лікування болю та терапії залежності. Фактично, метадон був причетний до нинішньої епідемії зловживання наркотиками, що відпускаються за рецептом, а також до смертей, спричинених вживанням наркотиків. З цих причин важливо розуміти використання та небезпеку метадону.

За даними Центру досліджень зловживання психоактивними речовинами, метадон – це синтетичний опіоїдний наркотик. Вперше розроблений у 1937 році, метадон був спочатку результатом пошуку знеболюючого засобу, який викликав би меншу залежність, ніж морфій, природний опіоїдний препарат.

Метадон має повільний, легкий початок, який лікує біль, але без інтенсивного максимуму, який часто створюють інші опіоїди. Тим не менш, він може запобігти симптомам абстиненції та тязі, які є результатом припинення зловживання опіоїдами, тому його часто використовують у лікуванні залежності, щоб запобігти рецидиву вживання більш сильних, інтенсивних опіоїдів, таких як героїн.

Метадон має власний потенціал залежності. З цієї причини, одночасно з тим, що це може допомогти деяким людям вилікуватися від опіоїдної залежності, воно одночасно сприяло великій епідемії опіоїдної залежності, яка загрожує здоров’ю населення в Україні та у всьому світі.

Стати залежним від метадону

Метадон використовувався як болезаспокійливий засіб і для лікування героїнової залежності, оскільки вважається більш безпечним, ніж інші опіоїди. Однак, поширеність смертей, пов’язаних з метадоном, зростає, причому 84% з них є результатом випадкового передозування, включаючи застосування метадону окремо або в комбінації з іншими наркотиками, як незаконний, так і за рецептом, або алкоголь.

Більшість із цих смертей зараховується до числа тих, кому для лікування хронічного болю призначають метадон за рецептом. Виною тому потенційне зловживання наркотиками та відведення метадону для незаконного, немедичного вживання, що демонструє, що лікування наркоманії наркотиками – це не завжди найкращий план дій.

Використання метадону є одним із елементів, що сприяють нинішній епідемії опіоїдної залежності, що викликає серйозне занепокоєння.

Визнання зловживань

Багато симптомів зловживання метадоном подібні до симптомів зловживання будь-якими наркотиками. Ці ознаки, визначені Діагностичним та статистичним посібником психічних розладів, включають:

• неможливість припинити використання речовини;
• використання більшої кількості препарату, ніж передбачалося;
• тяга до наркотиків та надмірна зосередженість на пошуках наркотиків;
• проблеми в особистих стосунках, пов’язані з вживанням психоактивних речовин;
• нехтування відповідальністю;
• зайняття небезпечною діяльністю на високому рівні;
• продовження використання препарату навіть з огляду на стан здоров’я та особисті наслідки.

Інші симптоми, які можуть бути специфічними для зловживання метадоном, включають:

• витрата препарату відбувається швидше, ніж передбачалося в інструкції до рецепта;
• відсутність концентрації або зосередженості;
• зниження когнітивних функцій;
• сонливість і неспокій.

Як і у випадку з іншими опіоїдними знеболюючими засобами, тривале і тривале застосування метадону для лікування хронічного болю може призвести до толерантності – стану, при якому з часом потрібна більша кількість препарату для досягнення такого ж ефекту. Коли розвивається толерантність, пацієнт може спробувати приймати більш високі або часті дози препаратів. Така поведінка може призвести до розвитку зловживання чи залежності.

Подібним чином, тривале використання метадону для лікування залежності може призвести до толерантності та призвести до залежності. Крім того, люди, які перебувають на метадоновій терапії залежності, можуть вживати препарат, щоб уникнути симптомів абстиненції між вживанням героїну чи інших наркотиків, змусивши їх відчувати себе більш комфортно, продовжуючи зловживання наркотиками, роблячи перерви, не відчуваючи важких фізичних наслідків повного відміни. Таким чином, метадон може бути використаний для подовження вживання наркотичних речовин, а не для утримання від них.

Ускладнення та інші проблеми

Іноді такі ліки, як метадон, що використовується для лікування хронічного болю, використовуються для непрописаних проблем, таких як самолікування для полегшення тривоги або депресії. У разі виникнення цих проблем, які виникають одночасно, лікування зловживання опіатами може бути складним.

Ще одне ускладнення може виникнути, якщо особа, яка перебуває на метадоновій терапії від болю або наркоманії, вживає інші наркотики, такі як бензодіазепіни, або регулярно вживає алкоголь. Це пояснюється тим, що бензос та алкоголь діють в організмі подібно до опіоїдів. В результаті дихання може бути пригніченим до такої міри, що людина взагалі перестане дихати, що призведе до смерті.

Ще однією проблемою тривалого вживання опіоїдів, включаючи метадон, є потенціал передозування. Після того, як розвивається толерантність, людина може звикнути приймати особливо високі дози. Якщо після цього на деякий час припинити використання, організм втрачає толерантність. Це може призвести до ненавмисного передозування, якщо пацієнт рецидивує і намагається повернутися до колишнього високого рівня дозування. Часто передозування метадону або інших опіоїдів можна скасувати, якщо ввести налоксон і негайно звернутися до служби екстреної допомоги.

Довгострокові наслідки тривалого вживання метадону

Навіть при правильному застосуванні тривале вживання метадону може спричинити фізичні та психічні проблеми, подібні до тих, що викликані зловживанням опіоїдами.

Ці ефекти можуть включати:

• проблеми з легенями та диханням;
• проблеми з серцем;
• порушення психічного здоров’я або пошкодження мозку;
• низький вміст кисню через пригнічення дихання.

Крім того, для жінок тривале застосування метадону може призвести до:

• проблеми з менструальними циклами;
• ускладнення при зменшенні дозування під час вагітності.

При підозрі на зловживання

Якщо близькі підозрюють, що має місце зловживання метадоном або звикання, важливо втрутитися до того, як стан погіршиться і передозування стане ймовірнішим. За допомогою дослідницьких та досвідчених програм лікування залежності можна впоратися з метадоновою залежністю, відмовитися від наркотику та досягти та зберегти одужання без рецидиву в довгостроковій перспективі.

Втручання може бути досягнуте або за допомогою організації, сім’ї та друзів. Лікувальний персонал із програми реабілітації часто може допомогти чи порадити в управлінні цим процесом.

Лікування та відновлення від метадонової залежності

Для лікування метадонової залежності можна використовувати ряд методів лікування. До них відносяться:

• детокс та абстиненція: Це передбачає зменшення кількості пацієнтів, які отримують метадон, щоб мінімізувати тягу та симптоми абстиненції;
• поведінкова терапія: Робота з психологом -наркоманом може допомогти людині розвинути навички придушення та управління тригерами та тягою, тим самим уникнувши рецидиву;
• групова терапія: реабілітаційна програма 12 кроків може надати поради, підтримку та мотивацію, які важливі для процесу відновлення;
• сімейне консультування: Сім’я вчиться підтримувати кохану людину у процесі відновлення та майбутніх стриманостях;
• програми після догляду: Постійна підтримка після завершення програми лікування може збільшити здатність людини уникнути рецидиву.

Залежність від метадону є зростаючою і тривожною проблемою. З цієї причини важливо знайти шляхи відновлення після зловживання героїном, які не передбачають цього підтримуючого лікування наркотиками. На щастя, інші види науково обґрунтованої терапії залежності можуть підтримати людей, які борються з опіоїдною залежністю-включаючи залежність від метадону-рухатися вперед до одужання та уникнути рецидиву.