Специфіка адиктивної поведінки в підлітковому віці

Проблематика адиктивної поведінки

Проблема попередження вживання неповнолітніми психотропних речовин не є лише частиною проблеми профілактики алкоголізму
частиною проблеми профілактики алкоголізму та наркоманії дорослих. Незважаючи на те, що підлітки і
дорослі п’ють одні й ті самі спиртні напої та вживають одні й ті самі наркотики, у психологічному
логічному сенсі це різні явища. Спроба розв’язати проблему алкоголізму і наркоманії разом для підлітків і дорослих, застосовуючи однакові методи впливу (причому переважно медичні, юридичні, як це робиться зараз), навряд чи дасть позитивний ефект. Це пояснюється тим, що
психіка підлітка відрізняється від психіки дорослої людини. Життєдіяльність підлітка в усіх своїх проявах (включно із вживанням алкоголю)
розвивається за своїми специфічними закономірностями.

– “До епохи Відродження, – пише І.І. П’ятницька, роботи якої посідають одне з провідних місць у
вивченні проблем алкоголізму, – діти в образотворчому мистецтві представлялися подібними до
дорослих (міміка, пропорції тіла), тільки меньшими. Зараз у багатьох роботах підлітковий алкоголізм
зображується подібно до дорослого, тільки важче. Але рання форма алкоголізму підлітка якісно відрізняється від алкоголізму, що розвивається у дорослого. Іншу якість ми бачимо і в передумовах і в клініці, і в наслідках” (И.Н. Пятницкая, 1988).

Систематичне вживання психотропних речовин неповнолітніми слід розглядати насамперед як психолого-педагогічну, а не медичну проблему. Це зумовлено тим, що пияцтво підлітків, наркоманія чи токсикоманія завжди пов’язані з іншими порушеннями поведінки.
Якщо алкоголізм або наркоманія в дорослої людини тривалий час може розвиватися приховано, не відбиваючись на трудовій діяльності, соціальному статусі, то в неповнолітніх, навпаки, спочатку відбувається соціальна дезадаптація, а потім уже приєднується вживання алкоголю або інших психотропних речовин.
Адиктивна поведінка є складовим елементом відхиляючої поведінки, ніби нашаровуючись на соціальну дезадаптацію підлітка.

Чинники адиктивної поведінки в підлітковому віці

Головні чинники виникнення у неповнолітніх потреби у вживанні психотропних речовин – вікові особливості, несприятлива мікросоціальна ситуація розвитку, відхилення у функціонуванні вищої нервової діяльності. У разі, коли ці чинники, завдяки втручанню дорослих, усуваються або компенсуються, зловживання припиняється без традиційного лікування, тобто застосування традиційного лікування, тобто без застосування медикаментозних препаратів. І навпаки, жодні
ліки, жодні погрози та покарання не допоможуть, якщо відсутні умови для задоволення життєво важливих соціальних потреб підлітка, фрустрованих зазначеними чинниками. Труднощі та низька ефективність подолання та профілактики вживання психотропних засобів неповнолітніми пояснюються насамперед тим, що відповідальні за це дорослі помилково вважають, що це проблема наркології. Насправді, в силу вікових особливостей
особистості, що формується, причини всіх видів відхильної поведінки у підлітків єдині.
Правопорушення, алкоголізм, наркоманія і токсикоманія, афективні та невротичні розлади – ланки одного ланцюга.
Дитячі психіатри вважають, що у підлітків практично неможливо розмежувати ситуаційні порушення поведінки і прояви захворювання, що починається. Типова ситуація, коли підліток – “відбився від рук” перестав виконувати вимоги батьків, учителів, став погано вчитися, пропускати уроки, грубити, проводити весь час із компанією собі подібних, розпивати спиртні напої або експериментувати з наркотиками та іншими психотропними речовинами, може бути наслідком одного
з названих вище чинників, або їх поєднанням. По-перше, це може бути реакцією здорового підлітка на складну ситуацію в сім’ї чи школі. По-друге, впливом суто вікової особливості – негативізму, як крайнього прояву реакції емансипації або однієї з форм пошукової поведінки. Усе це найчастіше з віком минає само собою, у міру загальної стабілізації поведінки. По-третє, це може бути наслідком психічних розладів або декомпенсацією акцентуації характеру підлітка. Негативні форми поведінки, які досить часто трапляються в підлітків, важко піддаються односпрямованому аналізу, оскільки соціально психологічні та педагогічні чинники тут тісно переплетені з патологічними, що стосуються психіатрії та наркології. Тому вважаємо більш продуктивним розглядати вживання неповнолітніми психотропних речовин не в рамках наркологічних уявлень, а з позицій міждисциплінарного підходу, як одну з форм прояву специфічно підліткових або ситуаційно-особистісних поведінкових реакцій.

Статистика

Підтверджують сказане і багато досліджень, які довели, що пияцтво і наркоманія неповнолітніх – це насамперед проява порушень поведінки, які, своєю чергою, зумовлені соціальним середовищем. Так, 75% підлітків, які надходять на обстеження у зв’язку із вживанням психотропних речовин або на лікування від наркоманії, зростали в неблагополучних сім’ях (В.С. Бітенський та ін., 1989), до 90% правопорушників – теж вихідці з неблагополучних сімей (Н.Я. Копит, Е.С. Скворцова, 1984), 76% підлітків, які п’ють, виховувалися в неблагополучних, а 59% – у неповних сім’ях (В.Т. Кондрашенко, 1988).

У плані виникнення та розвитку залежності від психоактивних речовин сім’я та найближче оточення підлітка відіграють іноді фатальну роль. У цьому теж якісна відмінність підліткового алкоголізму чи наркоманії від дорослого. Так, якщо доросла людина може сама обрати собі мікросоціальне оточення, протистояти згубному впливу, врешті-решт, може просто піти, виїхати, то для підлітка така свобода дій найчастіше неможлива. Потрапляючи в компанію, що пиячить,
підліток слідує в руслі її звичаїв, тобто п’є так, щоб не відставати від інших, а не відповідно до свого самопочуття, як це робить доросла людина. Оскільки в таких компаніях зазвичай прийнято пити до “відключення” то підліток, наслідуючи вже сформованих алкоголіків, вживає великі дози спиртного. Це призводить до того, що контроль організму за кількістю випитого пригнічується з самого початку. Іншими словами, стадії сп’яніння від самого початку перекручуються, що веде
найкоротшим шляхом від зловживання до хвороби, причому ознаки алкоголізму можуть спостерігатися раніше, ніж хвороба розвинеться остаточно.
Вивчення особливостей зловживання неповнолітніми алкоголем показує, що алкоголізм у підлітків відрізняється від перебігу захворювання у дорослих, описаного вище. Вживання алкоголю у ранньому віці має набагато тяжчі наслідки для розвитку психіки. Проте до закінчення підліткового віку слід говорити не про алкоголізм, а про інтоксикацію організму, так звану злоякісну алкоголізацію. Аналогічний вплив справляє вік на стадії та форми вживання наркотиків та інших
психотропних речовин. Загалом же можна стверджувати що і фізіологія підлітка, і його психологія, і соціальний статус визначають інші,
якісно відмінні підходи до проблеми попередження та подолання вживання психоактивних речовин неповнолітніми.

Література

1. Психологічна профілактика алкоголізму та наркоманії неповнолітніх
   Автор: Максимова Н.Ю.
2. Психологічні основи профілактики наркоманії в сім’ї
   Автор: Березін С.В., Лисецький К.С.

Схожі новини

Чому підлітки обирають наркотики?

Лікування наркоманії у підлітків

Якщо ви помітили, що ваша близька людина потребує професійної допомоги – не втрачайте час.

Зверніться до нас за цими контактами:

Безкоштовна консультація
+380686604046

Сайт: nagrani.com.ua

Ми є в соціальних мережах – приєднуйтесь https://www.facebook.com/nagrani.vin