Діетиловий ефір: залежність від нього

Що таке діетиловий ефір?

Черговий легальний «інструмент» для уникнення реальності у наркозалежних. Речовина за своєю сутністю – розчинник. Вперше був синтезований ще в середні віки, тоді ж було виявлено його властивості, як анестетика.

Цей засіб для наркозу почав використовувати ще Микола Пирогов, відомий, зокрема, як перший хірург, який почав систематично використовувати анестезію. Він проводив свої операції прямо на полях битв ще в 1840-х роках, переконуючи поранених вдихати пари ефіру і таким чином «попадати в рай»: людина при цьому відчувала одурманювання, перебувала в забутті. Анестезуюча дія газу проявляється, зокрема, у зниженні тонусу м’язів, практично повному знерухомленні.

Поведінка людини при вживанні діетилового ефіру

Як наркотик ефір вважається відносно слабким. Отримати його можна на хімічних підприємствах чи медичних установах. За ефектом стан сп’яніння нагадує алкогольне: людина стає товариською, відчуває підняття настрою, але також речовина здатна викликати галюцинації, зорові та звукові.

Відповідно, токсикоман під їх впливом стає неадекватним і може завдати шкоди собі та оточуючим. Але такий стан триває недовго, близько 15 хвилин, після чого людина глибоко і міцно засинає. Виснаження центральної нервової системи є досить сильним навіть після одного сеансу вдихання ефіру. Наступні кілька діб залежний відчуває пригніченість і відчуженість, з’являється тривожність і депресія, виникає бажання вжити знову.

Якщо при вдиханні пари перестаратися і втратити контроль – виникає сильне почуття страху, судоми та ядуха, слід негайно звернутися за допомогою. Серед ознак передозування ефіром виділяють, крім поверхневого дихання та слабкого пульсу, також сильно розширені зіниці. Найчастішою причиною смерті, викликаного зловживанням ефіру є дихальна недостатність.

Завдяки швидкому ефекту (пік настає вже через 15 хвилин) та легкодоступності (діючу речовину можна безперешкодно придбати в аптеці) у людини дуже швидко формується психологічна залежність.

Реакція організму на діетиловий ефір

При цьому фізично тяги не виникає. Людина звикає до легкого досягнення стану розслабленості, та був і ейфорії. Але припинення вживання все ж таки викликає сильні головні болі, з’являється безсоння і дратівливість. Нагадаємо, що дана абстиненція триває недовго, до одного тижня, але у токсикоману вже формується ейфорична пам’ять – спогади про приємні пережиті відчуття, що штовхає його до повернення. Тут виникає ще одна загроза: враховуючи описаний вище швидкий ефект від вдихання парів ефіру, його легкодоступність та відносно легку абстиненцію, у наркомана закономірно зростає «толерантність» до цього наркотику, тобто зростає частота та інтенсивність вживання, тоді як стан сп’яніння – навпаки, слабшає. А це часто призводить до переходу на більш «важкі» наркотики.

При регулярному вживанні – вдиханні ефіру розвиваються нейропсихічні захворювання, періодично виникають слухові та зорові галюцинації, деградує особистість, розвивається параноя, знижується пам’ять, може виникнути енцефалопатія.

Порушення психіки виявляються як перепадів настрою, стану глибокої депресії, зайвої емоційності, дисоціативного мислення. Порушується мова, координація рухів. Страждають також інші системи організму: знижується функція нирок, для печінки виникає високий ризик розвитку токсичного гепатиту, з’являються запалення дихальних шляхів, бронхіти, подразнення слизових оболонок. Ефір легко долає гематоенцефалічний бар’єр – перешкоду між кровоносною та центральною нервовою системами, і концентрується переважно у тканинах мозку, викликаючи тим самим його порушення. Також легко проходить плацентарний бар’єр, накопичуючись в організмі плода в небезпечних концентраціях.

Діетиловий ефір також використовується як прекурсор при виготовленні інших наркотиків: кокаїну, героїну.

У зв’язку з описаними вище характеристиками ефіру як наркотику важливо ще раз відзначити небезпеку недооцінювання його загрози. Як і у випадку з будь-якими іншими «легкими» наркотиками, вживання даної речовини рано чи пізно вичерпує свій первинний наркотичний ефект у залежного, який, у гонитві за приємними відчуттями, починає збільшувати інтенсивність вживання. Це може призвести до передозування, ознаки якого нагадаємо у вигляді списку:

• порушення дихання (утруднене або, взагалі, поверхневе дихання);
• больові відчуття у грудній клітці;
• порушення координації рухів, проблеми під час ходьби;
• посиніння губ, пальців;
• дуже висока температура тіла;
• судоми;
• дратівливість, агресія, параноя, сильний страх;
• зниження артеріального тиску.

Звичайно, виявлення однієї або декількох цих ознак не допоможе точно встановити їх причину – отруєння ефіром, тому рекомендується звернути увагу на хімічний запах одягу людини. Ефір має різкий але приємний аромат, який нагадує солодку газовану воду «Дюшес».

Другим небезпечним моментом є закономірний перехід людини від наркотику «легкої» – до «важкої».

Лікування та реабілітація ефірного токсикоману

Лікування та реабілітація залежного вимагає не меншої уваги, ніж будь-якої іншої хімічно залежної людини. Що стосується ефіру залежність формується більше психологічна, ніж фізіологічна. Тому важливою є робота з психологами, групова та індивідуальна терапія, когнітивно — поведінкова терапія, націлена на зміну деструктивних думок та звичок. Також діалектична поведінкова терапія, що відрізняється м’яким, адаптивним підходом, заснованим на співчутті та прийнятті.

У лікуванні наркозалежного важливо виявити причину його руйнівної поведінки, переключити увагу, показати нову мотивацію.

Після чого – допомогти соціалізуватися, утвердитись у суспільстві. У цьому допоможе спеціалізована установа – реабілітаційний центр.