Що таке аптечні наркотики?

Аптечні наркотики – неофіційний термін, який поєднує ряд препаратів, що мають психостимулюючий ефект.

Особливості та наслідки залежності від аптечних препаратів

Для людей із наркотичною залежністю ця сфера фармакології є привабливою з очевидної причини: наркотик можна отримати практично легально, плюс – за нижчу вартість, ніж у розповсюджувача готової речовини. При цьому стан зміненої свідомості часто не є основною функцією призначенням такого препарату, а є лише його побічним впливом.

Особливо такий побічний ефект досягається при поєднанні «нез’єднаних» ліків, або просто з алкоголем. Є й зворотний приклад, коли складова, що не є діючою речовиною препарату, викликає побічний синдром, як у випадку з вживанням наркозалежних тетралгіну, спазмалексу. Тут побічний ефект викликає парацетамол, який є лише домішкою психоактивної речовини.

Варто одразу звернути увагу на те, що незворотні наслідки можуть виникнути навіть після одного ін’єкційного вживання саморобного фармакологічного наркотику.

Наприклад, з кодеїновмісними препаратами: сумнозвісний дезоморфін або так званий «крокодил» – саморобний розчин, легкодоступний і одночасно найбільш токсичний з усіх наркотиків ін’єкційного типу. За його тривалому вживанні залежний не реагує на речовини, які містять кодеїну. У зв’язку із вмістом фосфору у складі даного наркотику в людини залишається високий ризик виникнення некрозу щелепи ще протягом двох років після останнього уколу.

Види аптечних препаратів

Розглянемо основні найпопулярніші види аптечних препаратів і наслідки їх тривалого вживання, як психоактивного наркотику:

Налбуфін

Налбуфін – знеболюючий засіб опіоїдного типу із швидким терапевтичним ефектом. Якщо пацієнт вживав опіати раніше, налбуфін, будучи антагоністом опіатів, може спровокувати різкий наступ синдрому відміни.

При тривалому використанні викликає:

• перепади тиску;
• збудження;
• дратівливість;
• втрату відчуття дійсності;
• запаморочення.

Впливає на дихальну систему (задуху), шлунково-кишковий тракт (різні розлади шлунково-кишкового тракту), зір. При одночасному вживанні з метадоном абстинентний синдром може спричинити стан коми.

Антидепресанти

Антидепресанти (амітриптилін і т.п.) – через понижувальний тиск ефекту з’являються непритомності, порушення роботи серця. У роботі нервової системи з’являються такі збої: тремор рук, слабкість і сонливість, безпричинне почуття тривоги, судоми та оніміння. Ризик передозування значно підвищується з додаванням алкоголю або снодійних засобів, що часто призводить до смерті. При тривалому вживанні викликають сильну залежність, психологічну та фізіологічну.

Баклофен

Баклофен – міорелаксант (знижує підвищений тонус м’язів, викликаний переважно ураженнями спинного мозку). Провокує у залежних схоже з білою гарячкою стан психозу:

• судоми та галюцинації;
• втрату контролю за поведінкою;
• уповільнення швидкості реакцій;
• яскраво виражений синдром відміни (депресія, безсоння/сонливість).

У серцево-судинній системі викликає порушення: прискорене серцебиття, біль у грудній клітці, зниження тиску. У системі травлення – гастрит, панкреатит, токсичний гепатит. Також значно посилює свою дію у поєднанні з алкоголем. Поряд із доступністю також викликає сильну залежність.

Барбовал

Барбовал – заспокійливий, седативний засіб, спазмолітик. Як і інші ліки, що містять фенобарбітал, має негативні наслідки при порушенні дозування: важка абстиненція (судоми, безсоння, тривога, депресія), порушення координації, пригніченість і загальмованість. Для ШКТ – це погіршення роботи печінки та висока небезпека розвитку хронічного гепатиту, для серця та судин – зниження тиску. Ризик передозування значно збільшується з алкоголем. Залежний може доходити до прийому ста крапель за один раз. При зниженні дозування виникає сильний синдром відміни, як дратівливість і збудливість.

Дисоціативні препарати

Дисоціативні препарати (фенциклідин та кетамін) – хірургічні анестетики (знеболювальні). Назва каже за себе: такі речовини спотворюють сприйняття навколишнього світу, порушують роботу свідомості. Відповідно при умисному зловживанні викликають галюцинації та марення. Розвивається параноя та депресія. Людина починає уникати людей та спілкування, втрачає здатність логічно мислити. Препарати викликають гастрит, виразку, панкреатит та токсичний гепатит.

Транквілізатори

Транквілізатори (гідазепам, сибазон) – лікарські засоби загальнозаспокійливої дії. При зловживанні посилюють ті симптоми, проти яких призначаються, тобто викликають дратівливість, занепокоєння, збудження. Знижують тиск та провокують розвиток гострого токсичного гепатиту.

У роботі нервової системи також виявляються у вигляді непритомності, м’язової млявості, загальмованості та сонливості. Особливо небезпечно поєднувати дані препарати з алкоголем: різко зростає ризик смерті.

Димедрол

Димедрол – антигістамінні (протиалергенні) ліки. Має також снодійний ефект. При прийомі великих доз викликає стан зміненої свідомості, делірій, галюцинації, які при несприятливій життєвій обстановці у залежного виглядають загрозливо і страшно, відповідно, людина стає небезпечною для себе та оточуючих.

Порівняно з транквілізаторами, зловживання антигістамінними засобами в даному випадку димедролом несе більш серйозні наслідки і призводить до органічного ураження психіки:

• втрата пам’яті;
• нездатність стримувати емоції;
• зниження інтелекту;
• деперсоналізація (хворий втрачає зв’язок із самовизначенням, нездатний орієнтуватися у своїй особистості).

Є також судоми, запаморочення, порушення координації, «сітка в очах», розвивається енцефалопатія. Особливу небезпеку несе при ін’єкційному вживанні: «спалює» вени, викликає закупорку, вражає клапан серця.

Препарати з ефедрину

Препарати із ефедрину (стимулятор психоактивної дії). Ліки, що містять ефедрин визнані застарілими та небезпечними. Довгий час цей алкалоїд називався “радянським наркотиком”, оскільки мав популярність ще в епоху СРСР. З його допомогою виготовляють так званий «гвинт». Суміш приймається внутрішньовенно і відрізняється системою прийому – “марафоном”, коли ін’єкції робляться щодня кілька разів протягом тривалого часу (до декількох місяців).

Виснажує нервову систему, призводить до галюцинацій і параної, інших поведінкових розладів (манія переслідування, втрата логічного мислення, нездатність доглядати за собою), порушує роботу серцево-судинної, травної систем (виснаження серцевого м’яза, гепатит), викликає запалення та гниття тканин в області. фосфорний некроз щелеп.

Тут ми розглянули лише частину списку препаратів і речовин, відомих серед людей, які страждають на наркоманію. Як говорив Парацельс (знаменитий лікар і дослідник природи епохи Відродження:

“Все є отрута і всі є ліки, різниця тільки в дозі”

І, правда, навіть усім знайомий корвалол при перевищенні дозування здатний викликати галюцинації, а будь-які заспокійливі ліки при регулярному зловживанні викликають наркотичну залежність.

Очевидно, що людині, яка потрапила в таку залежність, необхідна така ж допомога, як і будь-якому хімічно залежному хворому: консультація та лікування/реабілітація.